АЛГОРИТМ ДІЙ ТА ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ДЛЯ БІЗНЕСУ
Якщо контрагент заборгував вам кошти та відмовляється розраховуватись добровільно, необхідно стягнути таку заборгованість примусово.
Умовно процес стягнення заборгованості можна поділити на декілька стадій, кожна з яких може дати результат, а саме:
- Досудове врегулювання спору (переговори, медіація, претензія тощо).
- Стягнення заборгованості через суд.
- Примусове виконання судового рішення.
Досудове врегулювання спору
Перевагами стадії досудового врегулювання спору зі стягнення заборгованості є:
- Можливість дійти згоди з боржником в якомога коротший строк (економія часу) без здійснення судових витрат (економія коштів);
- Ознайомлення з позицією боржника, що дасть змогу краще підготувати свою правову позицію для суду;
- Донесення до боржника своїх вимог та демонстрація боржнику серйозності своїх намірів, що саме по собі може схилити його до домовленості;
- Доказова фіксація відмови боржника добровільно розраховуватися;
- Виграш часу для підготовки до судового розгляду, збирання доказів, розрахунку штрафних санкції тощо.
Найбільш простим та поширеним способом досудового врегулювання спору зі стягнення заборгованості є направлення боржнику претензії з вимогою сплатити кошти добровільно. Вимоги до оформлення претензії визначені статтею 222 Господарського кодексу України.
Додатково або альтернативно до направлення претензії можна здійснювати переговори з боржником, за необхідності із залученням медіатора.
При цьому, враховуючи обмеженість певними строками, позов до суду можна готувати паралельно з вищевказаними заходами, та в разі досягнення згоди – не подавати його.
Якщо заходи досудового врегулювання спору результату не принесли – необхідно звернутись до суду.
В цілому стадію досудового врегулювання оптимально здійснити протягом 1-2 місяців.
Стягнення заборгованості через суд
Позов про стягнення заборгованості подається до господарського суду за місцезнаходженням боржника протягом 3-х років.
Для стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена позовна давність в 1 рік. Це треба враховувати, якщо ви включаєте до позову відповідні вимоги.
За звернення до суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову.
Важливо врахувати, що саме на позивача покладено обов’язок довести як наявність у боржника зобов’язання зі сплати коштів, так і відсутність такої сплати на день звернення до суду. З огляду на це, необхідно долучити до позову всю наявну доказову базу, яка підтверджує ці обставини. Це можуть бути: договори з додатками до них; документи, які підтверджують факти поставки товарів (виконання робіт/надання послуг); акти звірки, підписані сторонами; банківські виписки (від дати виникнення зобов’язання зі сплати коштів по дату звернення до суду) тощо.
Також важливо не забути додати до позову докази вчинення заходів з досудового врегулювання спору.
Досягнувши в суді рішення про задоволення ваших позовних вимог, необхідно подати судовий наказ на примусове виконання.
Існує практика, коли в процесі судового розгляду боржник погоджується сплатити кошти до винесення рішення. В такому разі домовленість має бути оформлена ухвалою суду про затвердження мирової угоди. Така ухвала визначає умови домовленості та може бути передана до примусового виконання, якщо сторона її не виконуватимуть.
Господарські суди зазвичай розглядають справи швидше ніж суди інших юрисдикцій. Розгляд справи у першій інстанції в середньому займає 3-4 місяці. В разі подання апеляційних та касаційних скарг, розгляд може затягнутися в середньому до 9-10 місяців загалом.
Примусове виконання судового рішення
Для примусового виконання рішення суд видає судовий наказ.
Оригінал судового наказу для його примусового виконання передається приватному чи державному виконавцю за місцезнаходженням боржника. Також додається заява з реквізитами для перерахування коштів.
В подальшому виконавець відкриває виконавче провадження та вчиняє виконавчі дії. Зокрема: накладає арешт на майно, банківські рахунки боржника; розшукує майно через компетентні органи та установи, якщо виявленого майна недостатньо для покриття заборгованості; надає банкам, в яких відкриті рахунки боржника, платіжні інструкції для списання коштів тощо.
В першу чергу, тривалість виконавчого провадження залежатиме від наявності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, та грошових коштів на рахунках.
Якщо на рахунках перебуває достатньо коштів, вони будуть оперативно заарештовані виконавцем та списані на вашу користь.
В разі, якщо майно/кошти відсутні – виконання затягнеться до їх розшуку та виявлення, після чого кошти можуть бути списані, а майно реалізоване з метою покриття заборгованості.
