Новий норматив працевлаштування осіб з інвалідністю з 1 січня 2026 року: які наслідки для бізнесу?

З 1 січня 2026 року в Україні запрацювали нові правила виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.
Відповідні зміни передбачені Законом № 4219-IX, який істотно змінює підходи до контролю, звітності та фінансової відповідальності роботодавців.

🔗 Ознайомитись із текстом Закону можна за посиланням:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4219-20#n2

Нововведення так чи інакше торкнуться більшості роботодавців, а їх ігнорування може призвести до відчутних фінансових втрат.

Що змінилось у працевлаштуванні осіб з інвалідністю з 1 січня 2026 року: щоквартальний норматив і звітність

Ключова новація Закону — перехід від річного до щоквартального контролю.

Відтепер роботодавці зобов’язані:

• щоквартально розраховувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю;
• щоквартально перевіряти його виконання;
• подавати звітність у складі податкових розрахунків.

Це суттєво підвищує адміністративне навантаження на бізнес і зменшує «простір для маневру», який існував раніше.

Який норматив працевлаштування діє у 2026 році

Кількість робочих місць для осіб з інвалідністю залежить від середньооблікової кількості штатних працівників (СКШП):

• СКШП від 8 до 25 осіб — 1 робоче місце;
• СКШП понад 25 осіб — 4 % від СКШП;
• для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних і соціальних установ — 2 % від СКШП.

Які умови зарахування працівника до виконання нормативу

Не кожне працевлаштування особи з інвалідністю автоматично зараховується у виконання нормативу. Обов’язково мають бути дотримані такі умови:

• місце роботи є основним;
• заробітна плата перевищує мінімальну;
• встановлена нормальна або адаптована тривалість робочого часу.

Недотримання хоча б однієї з умов означає, що норматив фактично не виконаний.

Який цільовий внесок замість адміністративно-господарських санкцій

З 2026 року скасовано класичні адміністративно-господарські санкції. Їм на заміну прийшов цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.

Як розраховується внесок

Розмір внеску визначається шляхом множення:

• 40 % середньомісячної заробітної плати на одного працівника за квартал;
• кількості місяців у кварталі;
• різниці між нормативною та фактичною кількістю працевлаштованих осіб з інвалідністю.

! На період воєнного стану застосовується 50 % базової ставки.

Роботодавець:

• самостійно розраховує суму внеску;
• самостійно сплачує її до бюджету.

Хто звільняється від сплати внеску

Внесок не сплачують:

• роботодавці з СКШП менше 8 працівників;
• роботодавці, які виконали норматив у відповідному кварталі;
• дипломатичні та консульські установи іноземних держав.

Як контролюється та яка відповідальність

На сьогодні контроль за нарахуванням і сплатою внеску здійснюють податкові органи. У перспективі ці функції планується передати Пенсійному фонду України.

Передбачена наступна відповідальність:

• 7 % штрафу — за несплату або несвоєчасну сплату внеску;
• 10 % штрафу за кожен звітний період при донарахуванні (але не більше 50 % суми);
• пеня 0,1 % за кожен день прострочення;
• штраф 10 НМДГ — за неподання або неправильне подання звітності.

Які наслідки для бізнесу

Запроваджені зміни призведуть до:

• зростання навантаження на керівників, бухгалтерію, HR та юристів;
• підвищення фінансових ризиків;
• посилення податкового контролю, який є значно ефективнішим за контроль фондів соцзахисту.

Окрему увагу варто звернути на майбутню судову практику. Якщо раніше суди часто ставали на бік бізнесу за умови створення робочого місця та подання звітності, то тепер практика формуватиметься фактично «з нуля».

Висновок

Новий порядок виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю:

• ускладнює адміністрування;
• підвищує фінансову відповідальність;
• не залишає часу на «виправлення заднім числом».

Бізнесу варто вже зараз:

• переглянути кадрові процеси;
• оцінити можливість реального виконання нормативу;
• або закладати витрати на сплату цільового внеску.

Уважний та системний підхід дозволить уникнути штрафів і непередбачених втрат.