Банкрутство юридичних осіб (відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства) – визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.
Ініціювати процедуру банкрутства може як боржник, так і кредитор. Слід відмітити, що декілька кредиторів, у яких є вимоги до одного боржника, можуть подати до суду спільну заяву.
Справи про банкрутство розглядаються господарськими судами за місцем реєстрації підприємства-боржника. Якщо боржник змінить місце реєстрації після відкриття провадження у справі про банкрутство, справа залишиться в тому ж суді, де таке провадження було відкрито.
На сьогодні в законодавстві не міститься вимоги щодо розміру заборгованості, необхідного для початку процедури банкрутства. Для відкриття провадження у справі необхідно представити підтвердження наявності заборгованості та докази того, що існує загроза виникнення неплатоспроможності боржника.
Процедуру банкрутства юридичної особи можна поділити на наступні етапи:
1. Подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство
У випадку, коли заяву подає кредитор, він зобов’язаний вказати розмір наявної заборгованості та окремо навести розрахунок штрафних санкцій (штрафу, неустойки, пені, інфляційних втрат тощо). До заяви додаються докази сплати судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому.
Якщо заява подається боржником, до заяви додаються:
- докази загрози неплатоспроможності;
- копії установчих документів;
- бухгалтерський баланс на останню звітну дату;
- перелік кредиторів, сума їх вимог (як разом, так і по кожному окремо), підстави виникнення заборгованості та строки її оплати;
- перелік майна боржника із зазначенням його вартості та місцезнаходження;
- відомості про всі рахунки, відкриті в банках;
- перелік осіб, які мають невиконані зобов’язання перед боржником з зазначенням суми таких зобов’язань;
- рішення вищого органу управління (наприклад – загальних зборів учасників) щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі;
- докази авансування винагороди арбітражному керуючому.
Зазначимо, що за подання заяви сплачується судовий збір у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (в 2023 році – 26 840 гривень). Винагорода арбітражному керуючому, яку необхідно авансувати перед подання заяви, становить три мінімальних зарплати за три місяці виконання повноважень (в 2023 році – 60 300 гривень).
2. Відкриття провадження у справі
У випадку, якщо за результатом розгляду поданих документів суд прийшов до висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, він виносить відповідну ухвалу.
Ухвалою визначається арбітражний керуючий, вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також суд може зобов’язати сторони надати до суду додаткові відомості, а також заборонити боржнику поводити процедуру ліквідації, реорганізації та відчужувати майно.
З моменту відкриття провадження у справі пред’явлення кредиторами своїх вимог, накладення арешту на майно боржника, реалізація корпоративних прав засновників боржника можуть здійснюватися лише в межах провадження у справі та в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.
3. Процедура розпорядження майном боржника
Під розпорядженням майном розуміються заходи з нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майна, здійснення аналізу його фінансового стану.
В ході її проведення призначається розпорядник майна, здійснюється виявлення кредиторів, осіб, готових взяти участь у санації, проводяться збори кредиторів тощо. Процедура розпорядження майном встановлюється на строк до 170 календарних днів. За її результатами приймається рішення щодо наступної процедури – санації або ліквідації.
Також, на цьому етапі господарський суд за заявою розпорядника майна може скасувати арешти майна боржника чи інші обмеження у разі, якщо вони перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.
4. Санація боржника
Санація – система заходів, направлених на оздоровлення фінансового становища боржника, задоволення повністю або частково вимог кредиторів, реструктуризацію боргів тощо. Судом затверджується план санації та призначається керуючий санацією, до якого переходять повноваження по управлінню підприємством.
З моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:
- звільняється з посади керівник боржника;
- управління боржником переходить до керуючого санацією;
- арешт на майно боржника може бути накладений лише в межах процедури санації.
5. Визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури
За результатами розгляду звіту керуючого санацією збори кредиторів можуть звернутися до суду з клопотання про припинення процедури санації та визнання боржника банкрутом. Суд призначає ліквідатора та визначає строки проведення ліквідації (не більше 12 місяців). Під час ліквідаційної процедури здійснюється пошук майна боржника, проводиться його реалізація та задовольняються вимоги кредиторів.
6. Ліквідація боржника
Після розгляду звіту керуючого ліквідацією, у випадку, якщо у після задоволення вимог кредиторів у боржника не залишилось майна, суд виносить ухвала про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Копія ухвали надсилається державному реєстратору для проведення реєстрації припинення юридичної особи.
Вище наведено лише основні, загальні етапи процедури банкрутства юридичної особи. Насправді процедура набагато складніша та потребує підготовки, складання та подання як до суду, так і іншим учасникам справи багатьох процесуальних документів. Крім того, Кодекс України з процедур банкрутства додатково визначає особливості процедури для окремих категорій юридичних осіб. Наприклад, фермерських господарств, небанківських надавачів платіжних послуг та інших.
Тому для проведення процедури банкрутства краще залучити кваліфікованих юристів. Фахівці адвокатського об’єднання «БАЄРС» мають необхідний досвід та завжди раді допомогти.
