Юридичний супровід бізнесу
Юридичні послуги для фізичних осіб
Правова допомога в сферах ведення господарської діяльності, банківського і фінансового права, екологічного права, корпоративного права, нерухомості та земельного права, оподаткування, реструктуризації та банкрутства, трудового та сімейного права і багато іншого.
Судове оскарження та представництво інтересів в суді: вирішення господарських спорів, адміністративне оскарження до суду, захист в кримінальних справах, представництво у цивільних справах тощо.
Комплексна юридична допомога та ведення проектів “під ключ”.
01
Розгорнуті юридичні консультації
з будь-якого питання, пов’язаного із провадженням господарської діяльності, роз’ясненням норм законодавства, профільних нормативних актів та існуючої практики розгляду спорів (як адміністративної, господарської так і кримінальної юрисдикції)
02
Участь у досудовому врегулюванні спорів
проведення переговорів, укладання мирних угод тощо
03
Складання процесуальних документів
04
Представництво інтересів юридичної особи або приватного підприємця у суді
05
Оскарження рішень суду
представництво інтересів у рамках апеляційного та касаційного провадження
06
Супровід виконавчого провадження
щодо встановлення взаємодії з державними та приватними виконавцями до повного виконання рішення суду
Індивідуально
Індивідуально
років практичного досвіду
успішних справ на користь наших Клієнтів
середня кількість консультацій на рік
задоволених
Клієнтів
до отримання результату
реалізації складних схем у судових справах
успішного судового оскарження та представництва інтересів в суді
компенсації витрат на правничу допомогу та судових витрат на підставі рішення суду
на стягненні заборгованості, представленні інтересів клієнта на стадії судових процесів, виконавчих проваджень, банкрутства, кримінальних справ, розшуку і поверненні активів
В більшості випадків, перш ніж звернутися з позовом, доречно розглянути можливості досудового врегулювання спору. Воно може бути здійснене шляхом переговорів, подання скарги, звернення з претензією тощо. Якщо ж вирішити спір по тій чи іншій причині не вдається, тоді варто звернутися до суду.
Треба врахувати предмет спору та місцезнаходження сторін. По предмету спір може підлягати розгляду місцевим загальним судом, адміністративним або господарським судом. Визначивши предмет спору, треба звернутися суду, юрисдикція якого поширюється на місцезнаходження позивача та/або відповідача (в залежності від конкретних обставин спору).
В першу чергу, це витрати зі сплати судового збору, розмір яких залежить від ціни позову та кількості позовних вимог. Окрім цього, витрати можуть бути понесені й на професійну допомогу адвоката. Додаткові витрати можуть бути понесені в залежності від необхідності вчинення різних дій – наприклад, проведення експертизи тощо. Важливо, що понесені судові витрати можуть бути стягнені з тієї сторони, яка програла справу.
Обов’язковою участь особи в судовому засіданні може бути лише в тому разі, якщо її обов’язковою визнає суд. В усіх інших випадках представництво в судових засіданнях, як і здійснення інших необхідних дій, може бути доручено адвокату. Окрім того, бувають спори, які не потребують особистої участі взагалі та розглядаються без проведення судових засідань.
Позивач має право відмовитися від позову. Окрім цього, сторони можуть укласти мирову угоду, яка буде затверджена судом і підлягатиме обов’язковому виконанню. Тому чинне законодавство враховує можливість примирення сторін під час судового розгляду та більше того, суд зобов’язаний сприяти такому примиренню.
Законодавство містить часові рамки для суду, протягом якого справа має бути розглянута – на практиці ці строки дотримуються не завжди. Тривалість судового розгляду залежить від багатьох факторів, зокрема складність справи, завантаженість суду, кадрова забезпеченість суду, дії учасників справи тощо. В середньому розгляд справи займає від 2-х, 3-х місяців.
Рішення суду, яке набрало законної сили, є остаточним та обов’язковим до виконання. Однак, доки рішення законної сили не набрало, його можна оскаржити до суду вищої інстанції (якщо це не рішення суду вищої інстанції). Якщо ви не погоджуєтеся з судовим рішенням, необхідно врахувати строки набрання рішенням законної сили та подати апеляційну або касаційну скаргу з обґрунтуванням своєї позиції.
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено до апеляційного суду – це право є гарантованим. Рішення апеляційного суду може бути оскаржено до касаційного суду, але для цього встановлені певні додаткові вимоги, яким відповідають далеко не всі справи та судові рішення. Пройшовши всі судові інстанції в Україні, можна звернутися до Європейського суду з прав людини.
ПОСЛУГИ В МЕЖАХ СУДОВОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА
1. Вирішення господарських спорів
2. Адміністративне оскарження до суду
3. Захист в кримінальних справах
4. Представництво у цивільних справах
Кримінальні справи розглядаються судом після проведення досудового розслідування, а отже особа не може просто взяти та ініціювати розгляд кримінальної справи в суді. Натомість особа може ініціювати початок кримінального провадження (першою стадією якого є досудове розслідування), шляхом подання заяви про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів.
Цивільні справи розглядаються судами з приводу майнових або особистих немайнових відносин. Характерною ознакою таких спорів є те, що хоча б один із їх учасників повинен бути фізичною особою (не підприємцем), а спір повинен стосуватися прав та інтересів особи, що не пов’язані з господарською діяльністю. До цивільних відносяться сімейні спори, більшість трудових, подекуди земельні, кредитні (якщо боржником є фізична особа, яка не є підприємцем) та багато інших спорів.
Господарські спори виникають тоді, коли обидві сторони є суб’єктами господарювання (юридичними особами будь-якої форми власності чи ФОПами), а відносини, щодо яких виник спір, пов’язані зі здійсненням господарської діяльності. Також господарські спори включають в себе справи про банкрутство (включно банкрутство фізичних осіб).
Адміністративні справи стосуються оскарження рішень, дій або бездіяльності державних органів чи їх посадових осіб. Сюди відносяться також спори, в яких фізичні особи оскаржують їх звільнення з державної служби. Характерною ознакою адміністративних спорів є те, що як мінімум одна зі сторін (як правило відповідач) – орган державної влади чи місцевого самоврядування.
Справи про адміністративні правопорушення – це справи щодо притягнення до відповідальності за порушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Такі справи можуть розглядатися як судами, так і іншими органами.
Щодо можливості оскарження рішення суду, зазначимо, що в Україні діє три судові інстанції: перша, апеляційна та касаційна.
Судами першої інстанції є місцеві загальні суди (в кримінальних, цивільних та справах про адміністративні правопорушення), окружні адміністративні суди (в адміністративних спорах) та господарські суди областей, міст Києва та Севастополя (в господарських спорах).
Судами апеляційної інстанції є апеляційні суди областей (в кримінальних та цивільних справах), апеляційні адміністративні суди (в адміністративних спорах та справах про адміністративні правопорушення) та апеляційні господарські суди (в господарських спорах).
Судом касаційної інстанції є Верховний Суд, який складається з Касаційного кримінального суду (для кримінальних справ), Касаційного цивільного суду (для цивільних справ), Касаційного господарського суду (для господарських справ) та Касаційного адміністративного суду (для адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення).
За звернення до суду в кожну інстанцію справляється судовий збір, але законом передбачені певні випадки, коли від сплати судового збору може бути звільнено.
Окремо слід додати, що пройшовши всі судові інстанції в Україні, будь-яка особа (окрім органу державної влади) може звернутися до Європейського суду з прав людини.
Відповідачем у таких справах виступатиме держава, незалежно від того хто був відповідачем при судовому розгляді в українських судах.
ЄСПЛ розглядає справи щодо порушень Європейської конвенції з прав людини та протоколів до неї.
Конвенція та ті протоколи, що були підписані та ратифіковані Україною, покладають на нашу державу обов’язок їх дотримання.
Тому в ЄСПЛ розглядаються спори в розрізі дотримання чи недотримання державою тих чи інших вимог цих документів, при судовому розгляді в судах держави.