9 серпня 2024 року набув чинності Закон №3886-ІХ про декриміналізацію крадіжок на суму меншу за 3028 гривень.
Які зміни тепер нас очікують?
Із прийняттям вищезазначеного Закону водночас були внесені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібну крадіжку чужого майна.
Відтепер, якщо особа вчинила крадіжку майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення становить 3027 гривень, то їй загрожує штраф від 1700 гривень до 5100 гривень (або до 17000 грн. для серійних крадіїв за три й більше правопорушення протягом року). Також це можуть бути громадські роботи, виправні роботи чи адміністративний арешт на строк до 10 діб.
Раніше крадіжка чужого майна була кримінальним протиправним діянням, якщо його вартість становила понад 302 гривні 80 копійок. Відтепер поріг кримінальної відповідальності за крадіжку підвищено до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 3028 гривень. Все, що перевищує 3028 грн – кримінально карана крадіжка.
Варто зазначити, що декриміналізація дрібних крадіжок не лише спрямована на гуманізацію покарання. Оскільки в Україні діє воєнний стан, вчинення крадіжки автоматично кваліфікується за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України. За це передбачено покарання від п’яти до восьми років позбавлення волі.
Наприклад: за викрадення п’яти плиток шоколаду в умовах воєнного стану особа може сплатити лише адміністративний штраф. Покарання у вигляді позбавлення волі не відбуватиме.
Що робити з особами, які вчинили правопорушення до набрання чинності Закону №3886-ІХ?
Для більш детального роз’яснення даного питання необхідно розглянути Постанову Верховного Суду України у справі № 161/13558/19 від 14 грудня 2021 року.
За загальним правилом, закріпленим у частині 2 статті 4 Кримінального кодексу України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у Кримінальному кодексі України раніше як злочини і скоєні після втрати цієї норми чинності.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності. Тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у частині 1 статті 58 Конституції України. Відповідно до вищезазначеної статті закони та інші нормативно-правові акти, що пом’якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 Кримінального кодексу України. Згідно із частиною 1 вищезазначеної статті закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі. Тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності. У тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Крім того, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за вчинене особою діяння. Тобто такі підстави для закриття кримінальної справи не пов’язані із встановленням фактичних обставин, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину. Вони пов’язані із змінами законодавства про кримінальну відповідальність.
На нашу думку, декриміналізація крадіжок у невеликих розмірах навряд чи негативно вплине на криміногенну ситуацію в нашій державі. Навпаки. Особа буде нести покарання, яке є пропорційним до вчиненого правопорушення.
Автор: Анастасія Мерзлюк, юрист Bires Law Firm
