Бізнес в Україні регулярно стикається з підвищеною увагою правоохоронців. Поліція, СБУ, ДБР, БЕБ, НАБУ часто цікавляться діяльністю компаній. Найчастіше йдеться про фінансово-господарські документи. Це договори, акти, накладні, платіжні доручення. Такі запити з’являються, якщо у них є наявна інформація про можливе скоєне кримінальне правопорушення.
Окремо можуть витребувати дані про активи або інформацію про керівників. Також можуть цікавити дані про штатний розпис та посадові інструкції. Такі запити надходять на підставі статті 93 КПК України – це стандартна процедура в кримінальному процесі.
Коли приходить запит слідчого про надання інформації, виникає сумнів – надсилати документи чи ні? Давати відповідь одразу чи ігнорувати? Кожен варіант несе ризики. Саме тому важливо розуміти межі законності.
На якій правовій підставі слідчий може вимагати документи
Слідчий діє не довільно – його повноваження визначає КПК. Звернення з запитом до бізнесу регламентовано статті 93 КПК України. Саме ця норма регулює підстави витребування документів. Вона описує право сторони кримінального провадження запитувати інформацію. На цій підставі формується вимога поліції про надання документів.
Але такий запит не дорівнює обов’язку – він не створює примус. Це лише офіційне звернення в межах слідства. Слідчий має обґрунтувати потребу в інформації. Запит повинен бути пов’язаний з конкретним кримінальним провадженням – він не може бути абстрактним.
Без зазначення підстав та номера справи такий запит не має процесуальної сили. Це прямо впливає на його законність. Саме тому кожен запит слідчого про надання інформації підлягає детальному аналізу. Це базове правило безпеки для бізнесу.

Які види запитів може отримати бізнес
Запити від правоохоронців за ст. 93 КПК направляються підприємствам для збирання доказів за конкретним кримінальним провадженням . Найпоширенішими є такі звернення:
- запит про надання документації або інформації;
- запит на проведення перевірок та ревізій;
- запит про надання речей або зразків для експертизи.
Кожен із цих документів направлений на отримання певного виду даних. Отримання таких звернень може створювати для бізнесу правові наслідки.
Як перевірити законність запиту слідчого
Після отримання листа не варто діяти емоційно. Потрібно перевірити його формальні ознаки. Запит повинен мати чіткі реквізити. Він не може бути анонімним або без підпису. Слід звернути увагу на такі деталі:
- повне ПІБ слідчого;
- його посаду;
- назву органу;
- номер кримінального провадження;
- підстави для його складання.
Наявність таких відомостей підтверджує законність звернення. Якщо хоча б один елемент відсутній, запит має ознаки порушення.
Що робити при запиті слідчого про надання документів
Запит від слідчого має відповідати формальним вимогам. У ньому обов’язково вказують ПІБ особи, яка звертається. Там має бути зазначена її посада. Також потрібно перевірити, чи ця особа реально працює у відповідному правоохоронному органі. І чи обіймає вона зазначену посаду.
Запит поліції про надання інформації повинен бути оформлений на офіційному бланку. Це має бути бланк конкретного органу. Лист без бланка не має належної форми.
У запиті також має бути номер кримінального провадження. Повинен бути зазначений факт, який розслідується. Без цього документ втрачає процесуальне підґрунтя. Запит має містити реальне обґрунтування. У ньому повинні бути вказані причини, через які слідчому потрібні саме ці документи. Формальні формулювання не є достатніми.
Уявімо, що запит поліції про надання інформації оформлено правильно. Він відповідає вимогам КПК.
У такій ситуації бізнес має кілька варіантів поведінки. І кожен з них має різні наслідки. Найчастіше компанії обирають відмову у наданні інформації. Це стандартна реакція бізнесу. Вона ґрунтується на положеннях КПК.
Глава 15 КПК України «Тимчасовий доступ до речей і документів» регулює порядок доступу до речей і документації. Ст.159 КПК України прямо визначає, що такий доступ можливий лише за ухвалою слідчого судді. Цю позицію підтримав і Вищий спеціалізований суд. Про це йдеться у п.18 роз’яснень № 223-558/0/4.13 від 15.04.2013 р. Зазначено, що сторона кримінального провадження може отримувати документи лише через тимчасовий доступ або через добровільну передачу власником.
Отже, компанія зобов’язана надати документи правоохоронцям. Але тільки тоді, коли є рішення суду. В ухвалі має бути чіткий перелік матеріалів – саме тих, які потрібні слідству. На практиці слідчі іноді діють на удачу. Вони надсилають запит, чекають реакції. Часто після відмови компанія більше не отримує жодних повідомлень. Це означає відсутність реальних підстав для звернення до суду. І для отримання документів у примусовому порядку.
В інших ситуаціях після відмови слідчий подає клопотання до суду. Це важливо для отримання дозволу на обшук. Мета такого обшуку – знайти та вилучити ті самі документи.
Коли бізнес впевнений у законності своєї позиції, він все одно не завжди обирає шлях добровільного надання запитуваних документів. Але коли все ж таки прийнято рішення надати документи на запит, це може зменшити ризик примусових заходів у майбутньому, таких як обшук, або тимчасовий доступ до документів. .
Саме тому кожна відповідь на вимогу слідчого ст 93 КПК України потребує окремого аналізу. Потрібно зважувати ризики. Варто оцінювати переваги. Тільки після цього формується правильна відповідь.
Які документи правоохоронні органи найчастіше запитують у компаній та ФОП
Правоохоронці зазвичай цікавляться документами на підтвердження здійснення господарської діяльності, фінансами і податковим документами та персоналом. Тому найчастіше вимагають такі матеріали:
- договори з контрагентами;
- платіжні документи;
- акти виконаних робіт;
- накладні;
- штатний розпис;
- накази по підприємству;
- податкові декларації.
Ці документи використовують для доказів. Вони формують ланцюг подій. Саме через це конфіденційність тут критична.

Чи обов’язково відповідати на запит слідчого і в які строки
Строки надання відповіді на запит правоохоронних органів залежать від форми звернення. Якщо це просто запит поліції про надання інформації, то прямого обов’язку немає, якщо строк надання відповіді не вказаний у самому запиті. Ухвала суду про надання слідчому дозволу про тимчасовий доступ до документів підлягає виконанню у строк вказаний у її резолютивній частині.
Чи можна законно відмовити
Відмова можлива. Проте вона має бути мотивованою та посилатися на КПК. Якщо немає судового дозволу, компанія має право не надавати документи. Це відповідає принципу законності. Проте така відмова може стати підставою для обшуку. Цей ризик потрібно враховувати.
Типові помилки бізнесу при відповіді запит слідчих
Найчастіша помилка бізнесу – це паніка. Компанія отримує запит слідчого і одразу реагує емоційно. Вона надає відповідь на запит поліції про надання інформації без перевірки. Це призводить до непотрібних ризиків.
Інші поширені помилки українського бізнесу – це:
- Передача зайвої інформації. Підприємство надає більше документів, ніж просив слідчий. Такі дії створюють небезпеку для конфіденційності бізнесу;
- Відсутність професійного супроводу. Компанія не залучає адвоката по кримінальних справах, або несвоєчасно звертається за допомогою. Неправильна інтерпретація законів призводить до відповідальності;
- Порушення строків надання відповіді. Навіть добровільне надання документів повинно бути своєчасним. Інакше це може призвести до застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- Недооцінка ризиків обшуку. Бізнес не враховує, що відмова може спонукати слідчого звернутися до суду. Результатом може стати вилучення більшої кількості документів, а можливо і інших носіїв інформації;
- Ігнорування внутрішніх процедур конфіденційності. Не всі працівники знають, як поводитися із запитами. Внаслідок цього інформація витікає раніше, ніж треба;
- Неправильна комунікація з контрагентами. Запити можуть стосуватися договорів або платіжних документів. Якщо бізнес не контролює, що передають контрагенти, інформація може потрапити до слідства без належного захисту.
Вчасне звернення до адвоката дозволить мінімізувати ризики та правові наслідки для бізнесу. Юрист здійснить перевірку реквізитів, підстав складання запиту та фактів, за якими здійснюється розслідування, надасть консультацію. Тільки така практика забезпечує баланс між законністю та безпекою бізнесу.

Анастасія Мерзлюк,
юрист Bires Law Firm