“Профілактика” податкового боргу

Про наявність податкового боргу платники податків іноді дізнаються лише коли справа про його стягнення вже передана до суду чи органів ДВС.

За таких умов працювати з податковим боргом вкрай складно, а можливість його успішного анулювання є мінімальною.

Найкращим способом роботи з податковим боргом є його недопущення.

Саме про це ми й поговоримо у даній статті, та поділимося основними моментами, на які слід звернути увагу.

Згідно визначення ПК України. Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як видно з цього визначення, узгодженість грошового зобов’язання є обов’язковою умовою для виникнення податкового боргу.

Таким чином, своєчасно оскарживши рішення контролюючого органу з яким ви не згодні, можна запобігти виникненню податкового боргу.

Саме тому відповідальне відстеження поштової кореспонденції/електронного кабінету платника та своєчасна реакція на отримані рішення, є базовим правилом.

Доречно зазначити, що строк адміністративного оскарження становить 10 робочих днів, які настають за днем отримання платником податків оскаржуваного рішення.

Коли контролюючий орган нараховує грошові зобов’язання за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, строк адміністративного оскарження становить 30 календарних днів, що настають за днем надходження ППР.

Слід взяти до уваги також строки судового оскарження, які становлять:

• 6 місяців для податкових повідомлень-рішень, які не оскаржувались в адміністративному порядку. Рахуються від дня, коли про рішення дізналися);
• 1 місяць, якщо застосовувалась процедура адміністративного оскарження. Відлік цього строку починається з наступного дня після отримання рішення за результатами розгляду скарги.

На практиці, аби податковий борг виник з меншою вірогідністю, рекомендовано не затягувати процедуру оскарження до кінцевого дня встановленого строку.

При оскарженні варто повідомити податкову. Адже податковий борг може перейти в категорію “узгодженого” раніше, ніж контролюючий орган дізнається про оскарження свого рішення.

В таких випадках відігрувати ситуацію назад буде складно. До того ж процедура подання скарги передбачає обов’язкове повідомлення органу, рішення якого оскаржується.

Бувають випадки, коли про наявність податкового боргу платник податків дізнається занадто пізно.

Якщо податковий борг вже перебуває в процедурі стягнення через суд або ДВС, вірогідніше за все строк оскарження платником вже пропущено.

В такому разі строк на оскарження можна поновити за наявності підтверджених та поважних підстав, але зупинити процедуру стягнення буде непросто.

Саме тому ми рекомендуємо в першу чергу відповідально відстежувати наявність будь-яких рішень контролюючого органу, які потенційно можуть перерости в податковий борг.

Також важливо контролювати своєчасність подання звітності, сплати визначених самостійно або нарахованих податковою грошових зобов’язань. Останні – якщо ви не маєте наміру їх оскаржувати.

Варто пам’ятати, що до складу податкового боргу включається також пеня.

Погасивши певне грошове зобов’язання без пені платник податків може раптом дізнатися, що сама лише пеня переросла у повноцінний податковий борг.

Як показує аналіз низки судових рішень у справах про стягнення податкового боргу, судова практика тут на боці податківців. Тому дотягувати до цієї стадії не варто.

Якщо суди і відмовляють податковій в подібних позовах, то частіше внаслідок допущених процедурних порушень. А процедура тут не така вже й складна.

До того ж, допущення податковою процедурних порушень чи помилок перебуває поза зоною контролю платника податків. Тому розраховувати на цей сценарій вкрай ненадійно.

Водночас корисно усвідомлювати, якими наслідками може обернутись наявність податкового боргу. Зокрема: податкова застава, адміністративний арешт майна, продаж майна для покриття податкових зобов’язань, звернення податкової до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Фінальною стадією перерахованих проблем може стати і банкрутство підприємства з подальшим покладенням субсидіарної відповідальності на керівника чи іншу відповідальну особу.

Кожний із цих можливих варіантів має свої особливості та заслуговує на розбір в окремій статті.

Висновок з даного матеріалу полягає у тому, що не варто легковажно допускати накопичення заборгованості за податковими зобов’язаннями.

Якщо вам стало відомо про необґрунтовані нарахування з боку податкової, не відкладайте звернення по юридичну допомогу, або ж оскаржуйте власними силами. Головне тут своєчасність, а також правильно вибудувана правова позиція.