Чи врятує таблиця даних від постійного блокування податкових накладних?

Останнім часом суттєво збільшилась кількість скарг від платників ПДВ на безпідставне блокування податкових накладних. При чому розмах та хаотичність цього блокування дуже нагадує аналогічну хвилю, яка мала місце в 2022-2023 роках.

Тоді все закінчилось внесенням змін до Порядку № 1165. З нього було прибрано такий критерій ризиковості здійснення операцій як відсутність товару/послуги у таблиці даних платника податку.

Зараз же податківці здебільшого посилаються на той самий 1-й пункт критеріїв ризиковості в новій редакції. А саме, обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку.

Тому підприємців цікавить питання – чи допоможе врахована таблиця даних убезпечити податкові накладні від рандомного блокування за п.1 критеріїв ризиковості операцій?

Насправді так! Врахована таблиця даних дійсно може, якщо і не повністю, запобігти блокуванню ПН/РК, але принаймні суттєво обмежити кількість заблокованих накладних за п.1 критеріїв ризиковості операцій.

ПН/РК перевіряються на відповідність критеріям ризиковості здійснення операцій. Якщо вони не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації (абз.3 п.5 Порядку № 1165).

В той же час згідно пп.4 п.3 Порядку № 1165 однією з ознак безумовної реєстрації передбачається відображення в ПН/РК виключно операції з товаром/послугою за кодом згідно з УКТЗЕД/ДКПП, які зазначені у врахованій таблиці даних платника податку. Але за умови, що стосовно платника податку, відсутнє чинне рішення про відповідність критеріям ризиковості.

Тобто врахована таблиця даних за певних обставин може захистити подану ПН/РК від перевірки на відповідність критеріям ризиковості операцій. Та найголовніше – стати підставою для безумовної реєстрації.

І хоча подекуди таблиці даних досить неохоче враховуються податківцями, практика показує, що досягти її врахування є цілком реальною задачею.

Аби підвищити шанси на врахування таблиці даних варто дотримуватися певних правил.

Умовно можна окремо виділити рекомендації щодо заповнення самої таблиці даних та пояснень, які до неї додаються.

Заповнення самої таблиці чітко регламентоване, вимагає уважності та точності, адже найменша технічна помилка може все зіпсувати.

Таблиця заповнюється за встановленою формою. Окрім іншої стандартної інформації зазначаються вид діяльності Платника податку згідно КВЕД, “вхідні” та “вихідні” коди УКТ ЗЕД/ДКПП.

В рамках однієї таблиці даних варто зазначити інформацію лише по одному виду діяльності підприємства (КВЕДу). Якщо актуальних видів діяльності декілька, краще подати окрему таблицю по кожному.

Вихідними кодами також краще таблицю не перевантажувати. Якщо їх багато і всі є робочими та необхідними, доцільніше буде також подати декілька окремих таблиць.

Зазначені в таблиці коди повинні відповідати реєстраційним даним платника та податковій звітності. Кількість символів коду в таблиці повинна бути такою ж, як і в податкових накладних.

Нехтування цим правилом може призвести до того, що навіть при врахованій таблиці накладні блокуватимуться. Програма не зможе їх адекватно співвіднести з таблицею.

Також, не можна в одному рядку зазначати і “вхідний” і “вихідний” код УКТ ЗЕД/ДКПП одночасно.

Щодо “вхідних” кодів, в ідеалі варто відобразити всі товари та послуги, які закуповуються для подальшої трансформації у “вихідний” код.

До таблиці даних обов’язково додаються пояснення. В поясненнях в довільній формі потрібно розкрити зміст діяльності підприємства з посиланням на звітність та підтверджуючі документи.

Підготовка пояснень є більш творчою та цікавою задачею, ніж заповнення власне таблиці з кодами. Але натомість може вимагати більше часу для комплексного аналізу діяльності підприємства, вивчення документів, та правильного відображення цієї інформації. Все для того, аби вичерпно відповісти на всі потенційні питання податкової.

Щодо написання пояснень єдиних чітких рекомендацій немає, але з практики можна виділити наступні поради:

• 1) В поясненнях варто зазначити загальну інформацію про підприємство: коли і ким засноване, основні види діяльності, хто є керівником, на підставі яких установчих документів підприємство функціонує тощо. В підтвердження цих відомостей варто долучити витяг з ЄДР, Статут (якщо не надто об’ємний), наказ на призначення директора і т.д.
• 2) Необхідно розкрити зміст діяльності підприємства. В цьому аспекті варто вказати, чим займається підприємство. Описати виробничий процес – ланцюжок від закупівлі “вхідного” коду до реалізації “вихідного”. Зазначити хто є основними постачальниками та покупцями продукції. Якщо до діяльності залучаються підрядники, необхідно згадати і про них. На підтвердження вказаних обставин потрібно долучити договори з постачальниками, покупцями, підрядниками. Також долучити документи, які підтверджують реальність здійснення операцій з ними – видаткові накладні/акти приймання-передачі тощо. Якщо обсяг додатків дозволяє (всього додатків повинно бути не більше 100 штук) можна долучити платіжні документи. В разі коли контрагенти є платниками ПДВ, доречно буде зазначити про зареєстровані в ЄРПН податкові накладні за відповідними операціями.
• 3) Важливо підтвердити забезпеченість підприємства необхідними та достатніми ресурсами для здійснення діяльності. До таких ресурсів, в першу чергу, належать приміщення (офіс, склад, виробничий цех тощо), працівники, транспорт, земельні ділянки (особливо для с/г виробників), устаткування, обладнання, техніка тощо. Варто подбати, щоб про наявні ресурси було відзвітовано за формою 20-ОПП та ці відомості були актуальними.
• 4) Якщо сфера діяльності підприємства згідно законодавства вимагає ліцензування, сертифікації чи отримання будь-яких інших дозвільних документів. Необхідно додати до пояснень відповідні дозволи.
• 5) Можна згадати і про податкове навантаження. Доречно буде зіслатися на свіжу подану підприємством звітність (за останній рік), вказати скільки яких податків підприємство сплатило. Якщо податки сплачено повністю, вся звітність подана своєчасно, відсутні штрафи чи інші проблеми з податковою, варто зазначити і про це. При цьому долучати податкову звітність додатками не обов’язково, адже вона є в доступі контролюючих органів.

Інформацію, яка зазначається в поясненнях, за можливості варто підкріплювати посиланнями на податкову звітність та/або наявними документами.

При цьому обсяг документів не повинен бути надмірним. Існують технічні обмеження (не більше 100 додатків, кожен об’ємом не більше 2 МБ).

Правильно підготувавши таблицю та пояснення, з дотриманням всіх актуальних порад, платник ПДВ робить все від нього залежне для її врахування.

Таблиця з поясненнями та додатками подається засобами електронного зв’язку. В електронному кабінеті передбачено відповідний функціонал, на розгляд комісії регіонального рівня.

Комісія здійснює її розгляд протягом 5 робочих днів та приймає рішення про врахування або неврахування.

Якщо таблиця даних не враховується, можна на вибір:

• Оскаржити таке рішення до комісії центрального рівня або до суду;
• Подати нову таблицю даних з поясненнями, врахувавши попередні недоліки.

Тобто, на відміну від реєстрації податкових накладних, тут немає обмеженої кількості спроб, після чого залишається лише звертатися до суду.

Подати нову таблицю буде набагато швидше та ефективніше, якщо комісія обґрунтовано Вам відмовила.

Якщо ж комісія не враховує таблицю безпідставно, з явним зловживанням своїми повноваженнями, тут слід розглядати варіанти оскарження.

Судова практика щодо таблиць даних складається здебільшого на користь платників податків, однак судовий спір вимагає немало часу.

Реєстрація податкових накладних в нинішніх умовах – процес динамічний та нагадує лотерею. А таблиця даних чи не єдиний на сьогодні доступний механізм, що дає шанс його стабілізувати.

Отже, підсумовуючи можемо зазначити. Подання таблиці даних є робочим варіантом, який точно варто спробувати. Тим більше, якщо ваші податкові накладні масово та безпідставно блокуються за п.1 критеріїв ризиковості здійснення операцій.