Аліменти є формою обов’язкової фінансової участі родича в житті особи, якій призначаються аліменти. Аліменти на утримання дитини, відповідно, є однією з обов’язкових форм участі батьків у житті їх дітей. Обов’язок зі сплати аліментів покладається законом на того з батьків, який після розлучення проживає окремо від дитини.
Право на отримання аліментів виникає в дитини з моменту її народження і триває до моменту досягнення нею повноліття. Якщо дитина продовжую навчатися в вищому навчальному закладі та потребує матеріальної допомоги, аліменти можуть стягуватися до досягнення нею 23 років.
Cплата аліментів може здійснюватися:
- добровільно тим з батьків, що проживає окремо від дитини. В цьому випадку розмір аліментів чітко не визначений і може змінюватись;
- на підставі відповідного договору, укладеного між батьками. Це може бути договір сумісного утримання дитини або договір про сплату аліментів, який підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню;
- на підставі рішення суду.
На сьогодні існує два способи стягнення аліментів через суд:
- Спрощений спосіб – це розгляд справи про стягнення аліментів в наказовому провадженні. В цьому випадку розгляд справи відбувається без виклику сторін, судові засідання не відбуваються.
- В позовному провадженні – повноцінний розгляд справи судом в судових засіданнях.
Стягнення аліментів в наказовому – це найшвидший та найменш затратний спосіб отримати судовий наказ. Проте, не у всіх випадках позивач має можливість ним скористатися.
В першу чергу, це стосується розміру аліментів. Можна звертатися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у двох випадках:
- якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на одну дитину – у розмірі однієї чверті доходу відповідача, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину;
- заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Необхідною умовою звернення до суду з заявою про видачу судового наказу також є те, що вимога про стягнення аліментів не повинна бути пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів подається в суд у письмовій формі.
У заяві повинно бути зазначено:
- найменування суду, в який подається заява;
- ім’я заявника та боржника;
- вимоги про стягнення аліментів і обставини, на яких вони ґрунтуються;
- перелік документів, що додаються до заяви.
Заява може бути подана до суду як за зареєстрованим місцем проживання відповідача, так і за місцем проживання позивача. За подання заяви про стягнення аліментів судовий збір не сплачується.
Заява підписується заявником і подається з та копіями доданих до неї документів. До суду обов’язково необхідно надати примірник заяви з усіма додатками для відповідача. Цей примірник суд надсилає відповідачу самостійно.
Документами, які повинні додаватися до заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів є:
- копії паспортів, копії ідентифікаційного коду заявника та боржника;
- копія свідоцтва про народження дитини;
- копія свідоцтва про шлюб;
- копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
- довідка про склад сім’ї або з місця мешкання на підтвердження проживання дитини разом із заявником;
- довідки з місця роботи, та/або з установ соціального, пенсійного забезпечення та інші, з яких можливо встановити дохід боржника.
На практиці видача судового наказу займає близько місяця з моменту подання заяви, але в залежності від завантаженості суду цей термін може бути і більшим.
Виданий судом судовий наказ є одночасно виконавчим документом. Протягом 5 днів з дня набрання судовим наказом законної сили суд надсилає його копію позивачу. Після його отримання позивач може направити його на виконання до Державної виконавчої служби або до приватного виконавця.
