У спорах про стягнення заборгованості боржники часто намагаються уникнути відповідальності, посилаючись на формальні підстави. Одним із поширених аргументів є твердження про те, що рахунок на оплату не був виставлений, а отже обов’язок сплачувати кошти нібито не настав.
Чи дійсно відсутність рахунку може перешкодити стягненню заборгованості?
Розглянемо це питання з точки зору законодавства та судової практики.
Загальне правило: рахунок має інформаційний характер
Судова практика вже тривалий час виходить із того, що рахунок на оплату:
- не є первинним бухгалтерським документом;
- не підтверджує факт здійснення господарської операції;
- має інформаційний характер і містить платіжні реквізити для перерахування коштів.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі № 915/641/19 сформулював правову позицію, відповідно до якої:
- ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України;
- ненадання рахунку не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України;
- відсутність рахунку не звільняє боржника від обов’язку оплатити товар або послугу.
Ця позиція залишається актуальною та продовжує застосовуватися судами різних інстанцій.
Висновок: за загальним правилом відсутність рахунку не перешкоджає стягненню заборгованості.
Коли рахунок може мати вирішальне значення?
Попри загальне правило, усе залежить від умов конкретного договору.
- 1. Якщо договір прямо пов’язує оплату з виставленням рахунку
Сторони можуть передбачити, що обов’язок зі сплати виникає лише після виставлення рахунку.
У такому випадку виставлення рахунку може бути:
- відкладальною обставиною (стаття 212 ЦК України);
- юридичним фактом, з яким пов’язується виникнення грошового зобов’язання.
Якщо рахунок не виставлений, звернення до суду зі стягненням може бути передчасним.
- 2. Якщо строк оплати рахується з моменту отримання рахунку
Поширеною є конструкція, коли строк оплати починає обчислюватися з дати отримання рахунку.
Наприклад:
«Оплата здійснюється протягом 10 днів з моменту отримання рахунку».
У такому випадку важливо:
- не лише виставити рахунок;
- а й довести факт його направлення;
- дотриматися порядку листування, передбаченого договором (поштова адреса, електронна пошта, електронний документообіг тощо).
Неналежне направлення рахунку може призвести до висновку суду про відсутність прострочення оплати.
- 3. Якщо в договорі відсутні платіжні реквізити
Бувають ситуації, коли договір не містить банківських реквізитів сторін. У такому випадку виставлення рахунку усуває потенційні заперечення боржника щодо неможливості здійснення оплати.
Податкові та практичні аспекти
Попри задеклароване зменшення документального навантаження у господарській діяльності, на практиці податкові органи продовжують приділяти увагу наявності рахунків як елементу підтвердження реальності операцій.
Крім того, використання рахунків:
- сприяє впорядкованості розрахунків;
- полегшує ідентифікацію платежів;
- мінімізує ризики спорів щодо призначення платежу;
- допомагає структурувати великі обсяги поставок та оплат.
За умови коректного оформлення рахунків і призначення платежів це значно підсилює доказову базу у спорах про стягнення заборгованості.
Висновки
✔️ За загальним правилом відсутність рахунку не є перешкодою для стягнення заборгованості.
✔️ Верховний Суд підтверджує, що рахунок має інформаційний характер.
✔️ Водночас конкретні умови договору можуть змінити це правило.
✔️ Перед зверненням до суду необхідно ретельно проаналізувати положення договору щодо порядку та строків оплати.
Якщо умови договору або обставини справи викликають сумніви, доцільно залучити юристів для оцінки перспектив спору та формування правової позиції.
Фахівці Bires Law Firm мають значний досвід у спорах щодо стягнення заборгованості та готові допомогти захистити ваші інтереси як у досудовому порядку, так і в суді.

Микола Лисий
юрист Bires Law Firm