В умовах воєнного стану в Україні питання стягнення дебіторської заборгованості з боржників постає все гостріше. Адже бізнесу, щоб продовжувати працювати, необхідно отримати кошти за вже поставлений товар або надані послуги.
Стягнути заборгованість в досудовому порядку вдається досить рідко. Тому у підприємств залишається основний спосіб стягнення – звернення до господарського суду.
При цьому виникає ряд додаткових питань, викликаних збройною агресією проти України та введенням воєнного стану.
В першу чергу, це посилання боржника на виникнення форс-мажорних обставин через введення воєнного стану.
Торгово-промисловою палатою України опубліковано лист від 28.02.2022 року № 2024/0.20-7.1, який підтверджує настання форс-мажорних обставин. Але не все так однозначно.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати України” ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП:
- засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);
- видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності.
Такий сертифікат видається окремому підприємству на його звернення. Саме сертифікат буде підтвердженням наявності форс-мажорних обставин, а не зазначений вище лист.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин. А також, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.
Якщо підприємство посилається на наявність форс-мажорних обставин. Підприємство повинно довести, що через їх виникнення не може здійснювати діяльність та виконувати зобов’язання, наприклад:
- надати докази того, що підприємство не може використовувати своє майно в зв’язку з воєнним діями;
- таке майно пошкоджене або знищене внаслідок військової агресії;
- працівники підприємства тимчасово не працюють;
- рухоме майно підприємства задіяне в виконання оборонних заходів тощо.
Тому сама по собі наявність форс мажорних обставин не може бути підставою для звільнення від виконання зобов’язань. Необхідно довести їх зв’язок саме з підприємством-боржником. Такої позиції притримуються суди при вирішення господарських спорів під час воєнного стану.
Інше питання при стягненні заборгованості виникає, коли підприємство-боржник розташоване на тимчасово окупованій території. Такому боржнику неможливо направити примірник позовної заяви та надати відповідні докази до суду.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України. Неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, повинна бути підтверджена відповідною довідкою (листом) підприємства зв’язку.
Тобто, перед поданням позовної заяви до суду необхідно зробити наступне. Звернутися з запитом або заявою на адресу Укрпошти про видачу довідки стосовно неможливості направити поштове відправлення на конкретну адресу. Довідка Укрпошти буде достатньою для того, щоб суд прийняв позовну заяву до розгляду без направлення її примірника відповідачу.
Після того, як судом прийнято рішення про задоволення позовних вимог, окремо постає питання виконання судового рішення під час воєнного стану.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (з урахуванням змін, внесених до перехідних положень закону), на період дії воєнного стану:
- Зупиняється вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях, боржниками за якими є: підприємства оборонно-промислового комплексу, органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України;
- Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій.
В інших випадках відкриття виконавчих проваджень та стягнення заборгованості здійснюється у загальному порядку.
Висновок. Незважаючи на воєнний стан у підприємств є достатньо можливостей, щоб звернутися до господарського суду та стягнути з боржника дебіторську заборгованість в примусовому порядку.
