Команда адвокатського об’єднання “БАЄРС” у складі керуючого партнера Ігоря Багрія та юриста судової практики Миколи Лисого досягла скасування Верховним Судом незаконних рішень, прийнятих судами нижчих інстанцій проти нашого Клієнта.
Постановою від 04.06.2024 року у справі № 910/6490/23 Касаційний господарський суд вчергове підтвердив усталену позицію. А саме: недійсність вимоги, переданої за договором відступлення права вимоги, не спричиняє недійсність самого договору.
У вказаній справі суди першої та апеляційної інстанції залишили це поза увагою і скасували договір. В результаті нашого Клієнта було поставлено в дуже складне становище. Фактично ці судові рішення блокували поточний процес стягнення дебіторської заборгованості, на який вже було витрачено чимало ресурсів.
Однак Верховний Суд все ж дослухався до наших аргументів. Скасував незаконні рішення судів попередніх інстанцій та повністю відмовив у задоволенні безпідставного позову.
Боржник звернувся з даним позовом з метою перешкодити стягненню з нього дебіторської заборгованості в значній сумі. Для цього він просив суд скасувати договір відступлення права вимоги, згідно якого наш Клієнт набув право вимагати сплати заборгованості замість попереднього кредитора.
Позов боржник мотивував тим, що між первісним та новим кредитором було укладено «незаконний договір» відступлення права вимоги. «Незаконність» боржник вбачав у тому, що передане за договором право вимоги не настало, а сам договір нікчемний.
У разі задоволення позову новий кредитор втрачав право вимагати з боржника виплати коштів на свою користь. Оскільки звертатися з новим позовом про стягнення коштів можливість вже була втрачена (закінчилась позовна давність), вказаний судовий спір мав надзвичайно велику вагу для всіх сторін.
Тут слід акцентувати, що договір відступлення права вимоги є доволі надійним та розповсюдженим інструментом оптимізації процесу стягнення дебіторської заборгованості. Однак при укладанні даного виду договору слід враховувати ряд законодавчих нюансів, недотримання яких дійсно може мати наслідком визнання договору недійсним.
Отже. У нашій справі суди першої та апеляційної інстанції встановили, що зобов’язання боржника сплатити кошти настало лише частково (не на всю суму). Цього для них виявилося достатньо щоб скасувати договір повністю, з чим наша сторона категорично не погодилась.
Логіка судів була приблизно наступною. Для прикладу. Якщо первісний кредитор відступив новому кредитору право вимагати з боржника сплати заборгованості за поставлений товар у розмірі 100 000 грн., але товар було поставлено лише на суму 99 000 грн., то весь правочин з відступлення права вимоги є недійсним.
Безумовно вказаний підхід є свідченням надмірного формалізму та здатний паралізувати будь-яку підприємницьку діяльність.
Оскільки на карту було поставлено дуже багато, єдине що залишилось – звертатися до Верховного Суду з касаційною скаргою.
04 червня 2024 року Верховним Судом винесено постанову по нашій справі № 910/6490/23, в якій рішення судів попередніх інстанцій скасовано повністю та ухвалено нове. Про відмову в задоволенні позову.
На практиці для нашого Клієнта це означає те, що штучні та надумані перешкоди для стягнення заборгованості усунуто. Шанси на успішне її стягнення суттєво зростають.
При задоволенні касаційної скарги суд звернув увагу на позицію, сформульовану Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08.08.2023 по справі № 910/19199/21.
В цій справі за схожих обставин ВП ВС було зроблено висновок, що наслідком передання за договором відступлення права вимоги недійсної вимоги є відповідальність первісного кредитора перед новим. В той же час, підставою для скасування самого договору відступлення такі обставини бути не можуть.
Причин для відступу від такого висновку Велика Палата при розгляді нашої справи не знайшла. Отже можна і надалі говорити про усталеність цієї позиції та приймати її до уваги при укладенні договорів щодо відступлення права вимоги.
Цікавий факт. Паралельно зі справою № 910/6490/23 АО “БАЄРС” здійснювало представництво інтересів Клієнта в судовій справі № 910/6306/23. Вона є майже повністю ідентичною.
У справі № 910/6306/23 Верховний Суд постановою від 29.05.2024 підтвердив вищевикладені висновки. Щоправда, позитивного рішення нам вдалося досягти ще на стадії апеляційного розгляду.
Таким чином, АО “БАЄРС” зробило і свій внесок у формування важливої судової практики. Вона тепер є ще більш чіткою, узгодженою та однозначною.
Але найголовніше – законні права Клієнта було поновлено. Наразі ми продовжуємо активну роботу щодо стягнення заборгованості.
