Ми всі часто чуємо про те, що ті чи інші документи є конфіденційними. Однак що насправді стоїть за цим?
Досвід показує, що в більшості випадків все якраз залишається на словах. І це при тому, що в останні роки ми все частіше чуємо про судові справи про випадки промислового шпигунства. У висновку: і так неймовірно тяжкий процес захисту інтересів компанії ускладнюється відсутністю внутрішніх механізмів правової безпеки.
В чому проблема? У відсутності культури захисту інформації. Українські компанії переважно навіть не замислюються над тим, що необхідно впроваджувати подібні правові механізми. Так, документ може називатися конфіденційним, але від самої назви він автоматично таким не стає.
Типова ситуація: у компанію приходить новий співробітник і одразу отримує доступ до баз даних, списків клієнтів та іншої важливої інформації. Навіть, якщо він не має жодних злочинних намірів, завжди залишається елемент випадковості: переслати не туди документ, загубити флеш-накопичувач з інформацією тощо.
Вихід — це розробка та впровадження правил поводження з документами. Метою юриста є налаштування процесу роботи у такий спосіб, щоб, з одного боку, не виникали підстав для розголошення конфіденційних даних, з іншого – щоб отримання документів не перетворилося на бюрократичне пекло. Якраз такі завдання і визначають професійну майстерність юриста.
Власне тому, одна із місій Bires Law Firm на українському ринку — це формування культури корпоративної безпеки.
