29 квітня 2026 року бізнес отримав можливість подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків (RD4U), який є ключовим міжнародним інструментом фіксації шкоди, завданої Україні внаслідок збройної агресії.
Це важлива новина для підприємств, які зазнали збитків внаслідок збройної агресії та шукають реальний механізм їх відшкодування.
Що таке Міжнародний реєстр збитків для України
Міжнародний реєстр збитків (Register of Damage for Ukraine, RD4U) був створений у травні 2023 року під егідою Ради Європи. Прийом перших заяв від фізичних осіб щодо пошкодженого або зруйнованого житла розпочався у квітні 2024 року.
Станом на сьогодні система поступово розширюється, і тепер до неї можуть долучитисяь бізнес (юридичні особи), держава Україна та органи місцевого самоврядування.
Які категорії заяв відкриті для бізнесу від 29 квітня 2026 року
Отже, з 29.04.2026 стало можливим подання заяв у таких категоріях:
- B1.1 — пошкодження або знищення критичної інфраструктури;
- B1.2 — пошкодження або знищення не критичної інфраструктури;
- C1.1 — пошкодження або знищення критичної інфраструктури;
- C1.2 — пошкодження або знищення не критичної інфраструктури;
- C3.1 — пошкодження, знищення або втрата активів.
Заяви в Категоріях B можуть бути подані державою Україна, органами державної влади, місцевого самоврядування, державними установами та організаціями.
Категорії С призначені для юридичних осіб будь-якої форми власності. Зокрема приватної, державної або комунальної.
Як подати заяву до Міжнародного реєстру збитків
Заяви подаються через вебпортал Дія . Процедура подання достатньо проста і розроблена таким чином, щоб бути доступною для широкого кола заявників. За необхідності ви можете звернутися за консультацією або юридичним супроводом у питаннях щодо стягнення збитків від РФ.
У майбутньому передбачається запуск також й інших категорій для бізнесу.
Чому це важливо для бізнесу
Дана подія може стати важливим кроком для того бізнесу, який не має значних ресурсів для виконання рішення про стягнення з країни-агресора в іноземних юрисдикціях.
На практиці багато українських компаній вже мають судові рішення про стягнення збитків з держави-агресора, проте відновленню справедливості перешкоджає відсутність ефективного механізму виконання таких рішень.
Якщо для великих гравців існує можливість спробувати виконати рішення за рахунок активів агресора в інших країнах (що доречі теж має низку складнощів), малий та середній бізнес переважно позбавлені такої опції.
Водночас саме Міжнародний реєстр збитків наразі позиціонується як наймасштабніший та прогресуючий проект в даному напрямку, широко доступний будь-яким особам незалежно від їхніх ресурсів.
Міжнародна Компенсаційна комісія: наступний крок
Хоча робота над Реєстром все ще триває, регулярні оновлення демонструють обнадійливі тенденції.
Окрім періодичного запуску нових категорій, в грудні 2025-го року була підписана Конвенція про створення Міжнародної Компенсаційної комісії, що має стати основою для впровадження наступного кроку в процесі створення міжнародного компенсаційного механізму.
Висновок
Варто розуміти: створення повноцінного та реально працюючого компенсаційного механізму залежить не стільки від юридичних, скільки від міжнародно-політичних чинників.
Тож прогнозувати конкретні строки та обсяги відшкодувань і досі, на жаль, не є можливим.
Попри все, надання можливості широкому колу осіб поступово рухатись вперед на шляху до отримання компенсацій, не витрачаючи при цьому багато часу та коштів, є важливим складником довіри до правової системи загалом.
Микола Лисий
Юрист Bires Law Firm
