Заперечення на акт податкової перевірки: формальність чи необхідність?

Коли складено акт податкової перевірки, в якому зафіксовано порушення, часто платники податків ставлять собі питання: чи є сенс подавати на нього заперечення?

Досить поширеною є думка, що податкова вже сформувала свою позицію, а тому будь-які заперечення не вплинуть на результат. Проте на практиці це не зовсім так.

У цій статті спробуємо розвіяти сумніви та дати краще розуміння такого кроку як подання заперечень на акт податкової перевірки.

Акт податкової перевірки — це ще не остаточне рішення

Найперше, що потрібно пам’ятати: акт перевірки відображає лише висновки інспекторів, які цю перевірку здійснювали. Він ще не створює фінансових зобов’язань.

Після складання акта матеріали перевірки проходять додатковий розгляд у контролюючому органі, а остаточне рішення оформлюється у вигляді податкового повідомлення-рішення (ППР).

Саме на цьому етапі платник податків має можливість вплинути на результат.

Строк подання заперечень на акт перевірки та їх розгляд

Податковий кодекс передбачає право платника податків протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, подати заперечення, додаткові документи і пояснення.

У разі подання таких заперечень, документів, пояснень, вони приєднуються до матеріалів перевірки та передаються на розгляд комісії контролюючого органу.

На розгляді комісії має право бути присутнім платник податків або ж його представник. Зокрема в режимі відеоконференції.

Під час розгляду платник має право надавати власні пояснення з приводу предмета перевірки.

Після вивчення та оцінки матеріалів комісія приймає висновок, з урахуванням якого керівник податкового органу виносить ППР.

Також за наслідками розгляду заперечень платнику податків в обов’язковому порядку надається письмова відповідь.

Можливість призначення додаткової перевірки

Слід врахувати, що при отриманні заперечень комісія може встановити необхідність у проведенні позапланової документальної перевірки відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Така перевірка призначається у разі, якщо платник податків у запереченнях посилається на обставини, що не були досліджені раніше, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.

Чому заперечення важливі для майбутнього судового спору та ризики неподання документів

Окрім потенційної можливості переглянути висновки акта перевірки повністю або частково, подання заперечень дає змогу доповнити доказову базу для майбутнього судового спору.

Інколи трапляється так, що документи, які свідчать на користь платника податків, опиняються поза полем зору інспекторів. Причини цьому можуть бути різні: як поспіх чи помилки самого платника, так і цілеспрямоване ігнорування з боку контролерів.

Якщо певні документи не були надані під час перевірки, подати їх на стадії заперечення є фактично останньою безпечною можливістю.

Пункт 44.6. ст.44 ПК України передбачає, що якщо до закінчення перевірки або у терміни для подання заперечень платник податків не надає документи, які підтверджують відображені у податковій звітності показники, вважається, що такі документи були відсутні у платника на час складення такої звітності.

Практика показує, що на стадії судових спорів податківці часто апелюють до цих положень.

Тому, вивчивши акт перевірки та з’ясувавши, що важливі докази з певних причин не були надані інспекторам, варто скористатися правом долучити їх разом із запереченнями. Таким чином ці документи стануть невід’ємною частиною доказової бази, яка в суді свідчитиме на вашу користь.

В протилежному випадку існує ризик неприйняття судом документів в якості доказів.

Як правильно підготувати заперечення на акт податкової перевірки

Встановленої форми, якій повинні відповідати заперечення, немає. Однак для підвищення їх ефективності зазвичай зазначаються:

1. Шапка:

• кому (назва органу, який проводив перевірку);
• від кого (найменування або П.І.Б. платника податку, місцезнаходження, код ЄДРПОУ або РНОКПП, ІПН платника ПДВ, телефон, електронна адреса);
• найменування документа (заперечення, пояснення);
• вихідний номер.

2. Вступна частина:

• посилання на акт перевірки (його номер, дата);
• документи, на підставі яких проводилась перевірка (направлення, наказ з їхніми реквізитами);
• правова підстава проведення перевірки та її предмет;
• висновки акта і дата його отримання платником.

3. Обґрунтування заперечень по суті з посиланнями на докази та норми законодавства. Зазначення про обставини та докази, що спростовують висновки контролюючого органу і свідчать на користь платника.

4. Вимоги платника податків.

5. Перелік документів та інших доказів, що додаються.

6. Дата і підпис платника податку, його керівника чи іншої уповноваженої особи.

У разі наміру взяти участь у розгляді заперечень особисто чи через представника, необхідно вказати про це в запереченнях і зазначити спосіб (відеоконференція чи фізично в приміщенні контролюючого органу).

Юридично грамотна, послідовна та зрозуміла позиція, висловлена з самого початку, значно посилює шанси платника як на етапі адміністративного розгляду, так і в майбутньому судовому процесі.

Висновок: чи можна виграти спір без заперечень

Звичайно відсутність поданих заперечень не означає, що платник податків автоматично погоджується з висновками інспекторів або визнає правомірність нарахованих штрафів. У судовій практиці існує безліч випадків, коли платник вигравав спір з податковою й без попереднього подання заперечень.

Проте кожна ситуація унікальна і нехтувати можливістю захиститися на ранньому етапі — це невиправданий ризик.

Тому, якщо ви маєте сумніви щодо необхідності подання заперечень на акт податкової перевірки, або бажаєте доручити їх підготовку професіоналам, не втрачайте дорогоцінний час.

Звертайтеся і ми допоможемо вам з оскарженням рішень за результатами податкової перевірки.