Diia.City (надалі Дія.City/Дія Сіті) – спеціальний правовий режим для технологічного бізнесу, запроваджений Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 15.07.2021 року (надалі Закон №1667/Закон).
За декілька років Дія.City перетворилася з нового експериментального режиму на важливу модель роботи українського IT-бізнесу. Водночас регуляторне середовище суттєво змінилося: воєнні послаблення поступово залишилися в минулому, обов’язкова звітність та аудит відновлені, а з 2 червня 2026 року принципово змінилися правила отримання статусу критично важливого підприємства, без якого бронювання працівників неможливе.
Тому для власників та керівників IT-компаній важливо розуміти не лише переваги резидентства, а й умови входу в Дія.City, допустимі моделі залучення фахівців, вимоги до звітності та наслідки втрати статусу.
У першій частині нашого практичного путівника розглянемо саме ці питання.
Про гіг-контракт, оподаткування, критичність і бронювання читайте у частині 2 Diia.City.
Як отримати статус резидента Дія.City
Механізм побудований таким чином, що компанія спочатку набуває статусу резидента на підставі заяви, але зобов’язана підтвердити відповідність певним критеріям за підсумками перших трьох повних місяців діяльності шляхом подання початкового звіту з аудиторським висновком.
Резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована в Україні, яка відповідає всім вимогам ст.5 Закону №1667.
Основні вимоги до резидента Дія.City
| Вимоги | Сутність |
| Вид діяльності | Один або кілька видів діяльності з тих, що перелічені у ч.4 ст.5 Закону №1667, зазначений (і) у статуті та/або ЄДР (комп’ютерне програмування, освітня діяльність у сфері IT, забезпечення кібербезпеки, діяльність з проектування, тестування технологій з використанням комп’ютеризованих систем управління тощо) |
| Винагорода | Середньомісячна винагорода від €1200 за працівника/гіг-фахівця (за курсом НБУ на 1-ше число) з наступного місяця після набуття статусу |
| Чисельність | Середньооблікова кількість працівників і гіг-спеціалістів – не менше 9 осіб за підсумками кожного місяця (ФОП на підставі ЦПД сюди не включаються) |
| Кваліфікований дохід | Не менше 90% від загального доходу компанії (від дозволених IT-видів діяльності) |
| Відсутність заборон | Немає жодної з 13-ти обставин, передбачених ч.2 ст.5 Закону (зокрема: іноземна реєстрація, частка держави чи громади 25% і більше, неприбутковий статус, нерозкриття кінцевих бенефіціарів, участь держави-агресора, спеціальні економічні санкції, банкрутство, організація азартних ігор, податковий борг понад 30 днів на суму понад 10 мінімальних зарплат тощо) |
Як відбувається вступ до Дія.City
Процедура набуття компанією статусу резидента Дія Сіті відбуваться поетапно:
- Внутрішній аудит статуту і КВЕД: чи охоплюють коди кваліфіковані види діяльності. За потреби – внесення відповідних змін ДО початку проведення реєстрації в Дія Сіті;
- Внутрішні кадровий та фінансовий аудити з метою здійснення розрахунку вищезазначених кваліфіковані показників, прийняття рішення щодо реєстрації як «стартап»;
- Подання заповненої та підписаної заяви до Мінцифри з пакетом необхідних документів – через портал https://city.diia.gov.ua. Порядок подання та розгляду заяви затверджено Постановою КМУ №1445 від 29 грудня 2021р.;
- Вибір системи оподаткування шляхом подання заяви про обрання податку на особливих умовах (податок на виведений капітал), що може здійснюватися водночас з поданням заяви про набуття статусу або на загальних умовах оподаткування;
- Первинний комплаєнс – подання початкового звіту про відповідність разом із незалежним аудиторським висновком за підсумками перших трьох повних календарних місяців резидентства (ст.13 Закону №1667), виняток для «стартапів».
Строк розгляду уповноваженим органом заяви про набуття статусу резидента становить 10 робочих днів з дня надходження документів. За відсутності підстав для відмови запис про такий статус вноситься до Реєстру Дія Сіті.
І законодавчо закріплено, що правовий режим Дія Сіті встановлюється на необмежений строк, але не менш як на 25 років з дня внесення до реєстру Дія Сіті запису про першого резидента Дія Сіті.
Спеціальні умови Дія.City для стартапів
Законом передбачено спрощені умови входу для новостворених компаній (стартапам) на первний строк, якщо:
- Компанія зареєстрована нещодавно. До моменту подання заяви минуло не більше 24 місяців;
- Пільгові вимоги по штату та зарплаті. Така компанія при вході у режим може не відповідати базовим вимогам резидента Дія Сіті щодо мінімальної кількості спеціалістів та середньої місячної винагороди;
- Дохід не перевищує граничного обсягу для третьої групи єдиного податку у чотирьох визначених Законом роках.
Але такий пільговий період діє до кінця календарного року, наступного за роком набуття статусу резидента. Протягом цього часу компанія має можливість досягти до стандартних кваліфікованих критеріїв Дія Сіті. Але якщо наприкінці цього терміну вона так і не вийде на показники у 9 осіб та €1200, вона втрачає статус резидента.
Як резидент Дія.City може залучати IT-фахівців
Дія.City не обмежується лише гіг-контрактами. Компанія може використовувати декілька моделей співпраці:
- Трудовий договір/контракт: класична модель, відносини регулюються нормами Кодексу законів про працю. Статус фахівця – найманий працівник, який включений до штату підприємства, підпорядкований внутрішньому трудовому розпорядку, тощо;
- Гіг-контракт: одна з ключових особливостей режиму Дія.City, відносини НЕ регулюються нормами КЗпП. Це нова специфічна (гібридна) форма правовідносин, що поєднує гнучкість цивільно-правового договору з елементами соціальних гарантій трудового права. Статус фахівця – незалежний підрядник із соціально адаптованими гарантіями;
- Цивільно-правовий договір підряду чи послуг: звичайна цивільно-правова модель, в якій статус фахівця – фізична особа (громадянин) без статусу ФОП;
- Господарсько-правовий договір підряду чи послуг: статус фахівця – ФОП, але лише третьої групи на єдиному податку або ФОП на загальній системі оподаткування.
Яку звітність подає резидент Дія.City
Резидентство передбачає постійний контроль відповідності критеріям.
| Звіт | Період | Строк подання | Аудиторський висновок |
| Початковий звіт про відповідність | Перші 3 повні календарні місяці резидентства, починаючи з 1-го числа місяця, наступного за набуттям статусу | Останній день 6-го місяця від початку звітного періоду | Обов’язковий, окрім «стартапів» |
| Річний звіт про відповідність | Календарний рік | До 1 червня року, наступного за звітним | Обов’язковий, окрім «стартапів» у період дії пільгового статусу |
До набрання чинності Постановою КМУ №163 від 17 лютого 2024 року діяв мораторій на період воєнного стану щодо обов’язку подавати початкові звіти та аудиторські висновки. Після цієї дати всі компанії, які стали резидентами Дія City, зобов’язані подавати їх у встановлені строки.
Тому набуття статусу резидента Дія.City не варто сприймати як одноразову реєстраційну процедуру. Після входу в режим компанія повинна постійно контролювати дотримання установлених критеріїв.
Втрата статусу резидента Дія.City: підстави, наслідки, ризики для бізнесу
Втрата резидентства – один із найсерйозніших ризиків для компанії.
Вона може відбуватися добровільно за заявою компанії або примусово за рішенням Мінцифри через порушення критеріїв ст.5 Закону №1667, виявлені під час перевірки Початкового/Річного звіту чи Аудиту.
Рішення уповноваженого органу можна оскаржити в адміністративному порядку до апеляційної комісії (ст.10 Закону) або у судовому порядку (ст.11 Закону), проте бізнесу важливо розуміти практичні наслідки та ризики.
Що відбувається з гіг-контрактами
«Буферний» період для гіг-контрактів (ч.8 ст.18 Закону).
Гіг-контракти не розриваються в той же день. За Законом вони вважаються припиненими в останній день третього календарного місяця, наступного за місяцем внесення запису про втрату статусу до Реєстру, якщо гіг-контрактом не встановлено менший строк.
Що це означає: компанія може мати 3 місяці «карантинного вікна», щоб у спокійному ритмі переоформити відносини з командою (перевести фахівців на класичні трудові договори за КЗпП або на договори з ФОП).
Податкові наслідки
Втрата статусу означає також втрату спеціальних податкових умов.
З моменту втрати статусу резидента компанія втрачає право на пільгові ставки 5% ПДФО та мінімальний ЄСВ для фахівців, а також переходить із 9% податку (якщо застосовувала податок на виведений капітал) на загальну систему оподаткування прибутку (18%).
При цьому діє пряма норма щодо ПДФО (пп.170.14-1.4 ПКУ) для випадку, коли компанія оскаржила рішення Мінцифри в суді й програла – тоді донараховують 18% ПДФО (і аналогічно ЄСВ) за період з дня рішення Мінцифри до дня запису в Реєстрі. Тобто весь час судового процесу може входити в цей період донарахування, що становить само собою фінансовий ризик. Тому оскарження рішення Мінцифри в суді – опція, коли компанія має закладати в свій фінансовий план не лише юридичні витрати на суд, а й повний обсяг потенційного податкового боргу.
Щодо інших випадків втрати статусу чіткий та «безпечний» перехідний податковий механізм наразі законодавством не передбачено (див. нижче).
Критичність та бронювання працівників
Ще один важливий ризик – вплив втрати резидентства на статус критично важливого підприємства.
Якщо резидентство Дія.City було підставою для отримання критичності, його втрата може спричинити подальші наслідки для статусу критичності та бронювання військовозобов’язаних працівників.
Для IT-компаній із заброньованими спеціалістами цей фактор необхідно враховувати ще до виникнення спору щодо резидентства.
Висновок
Дія.City може надавати технологічному бізнесу суттєві переваги, однак разом із ними компанія бере на себе обов’язок постійно відповідати встановленим критеріям.
Тому підготовка до входу в режим повинна починатися з комплексної перевірки корпоративної структури, КВЕДів, кадрових та фінансових показників.
Не менш важливим є подальший комплаєнс: контроль чисельності команди, винагороди, структури доходів, звітності та інших критеріїв.
Bires Law Firm допомагає IT-компаніям провести аудит готовності до вступу в Дія.City, перевірити корпоративні, кадрові та фінансові показники, підготувати необхідні документи та супроводити процедуру набуття статусу резидента.
У разі виникнення ризику втрати статусу наші адвокати також можуть оцінити перспективи адміністративного або судового оскарження та допомогти сформувати стратегію захисту бізнесу.
Катерина Пашко
Юрист Bires Law Firm
