Нові правила безпеки праці: що зміниться для роботодавців в Україні

Закон про безпеку праці. В Україні готуються до масштабного оновлення законодавства у сфері безпеки та здоров’я працівників на роботі.

12 жовтня 2026 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» (далі – Закон). На сьогодні Закон передано на підпис Президенту України. Він набере чинності через 6 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Закон розроблено з метою формування нової національної системи запобігання професійним ризикам шляхом впровадження на законодавчому рівні ризикоорієнтованого підходу у сфері організації безпеки та здоров’я працівників.

Які зміни передбачає закон?

1. Управління професійними ризиками.

Одним із ключових нововведень є перехід до системи, за якої роботодавець має оцінювати потенційні ризики для працівників та вживати заходів для забезпечення їхньої безпеки і здоров’я під час роботи.

Процес управління професійними ризиками передбачатиме:

• Ідентифікація небезпек, зокрема шляхом проведення атестації робочих місць за умовами праці;
• Оцінка всіх ідентифікованих професійних ризиків, визначення їх ступеня та розподілу за рівнями небезпеки, визначення груп працівників, що підпадають під вплив таких ризиків;
• Планування заходів, направлених на зниження ризиків до прийнятного рівня;
• Впровадження запланованих заходів;
• Нагляд, періодичний аналіз та контроль.

Для роботодавців це означає необхідність перейти від переважно формального виконання вимог охорони праці до системного управління безпекою на всіх етапах організації роботи.

2. Аудит системи управління безпекою та здоров’ям працівників на роботі.

Аудит проводиться з метою оцінки ефективності функціонування системи управління безпекою та здоров’ям працівників. Він може проводитися як роботодавцем, так і незалежною професійною організацією.

Роботодавці, які виконують роботи підвищеної небезпеки, зобовязані проводити уадит не рідше одного разу на 5 років.

3. Медичні огляди працівників.

Роботодавець зобов’язаній забезпечити проведення попереднього профілактичного огляду працівника з метою визначення його стану здоров’я та реєстрації вихідних об’єктивних показників здоров’я.

Обов’язкові медичні огляди передбачені для таких категорій:

• Працівників, які не досягли 21-річного віку (перед прийомом на роботу та щорічно, до досягнення 21 року);
• Працівників, робочі місця яких містять шкідливі професійні фактори (перед прийомом на роботу та періодично);
• Нічних працівників (перед прийомом на роботу та періодично);
• Працівників, які відчули погіршення стану здоров’я (у разі звернення працівника);
• Працівників, стан здоров’я яких створює небезпеку для них або інших працівників (за рішенням роботодавця).

Відмова працівника від проходження медичного огляду є підставою для звільнення. При цьому, таке звільнення не являється дискримінацією за станом здоров’я.

4. Навчання працівників з питань безпеки та здоров’я.

Роботодавець зобов’язаний забезпечити проходження всіма працівниками навчання з питань безпеки та здоров’я працівників на роботі:

• Під час прийняття на роботу;
• У разі переведення на іншу роботу;
• У випадку впровадження нового робочого обладнання;
• У випадку впровадження будь-якої нової технології.

Це означає, що навчання має враховувати не лише загальні правила безпеки, а й конкретні умови праці, обладнання та технологічні процеси, з якими працює людина.

Роботодавцям доцільно переглянути програми навчання, інструктажів і внутрішні процедури, щоб вони відповідали фактичним ризикам на підприємстві.

5. Захист генетичного та репродуктивного здоров’я.

Захист генетичного спадку передбачає проведення аналізу наявності на робочих місцях факторів, які можуть спричинити негативні генетичні спадкові наслідки чи вплинути на репродуктивну функцію чоловіків та жінок, їх ідентифікацію, оцінку професійних ризиків та визначення заходів щодо їх усунення або мінімізації.

Оцінка професійних ризиків має визначити працівників, які зазнають впливу, а також тих, хто може потребувати окремих захисних заходів через особливу чутливість.

Практичне значення цих положень полягатиме в необхідності комплексно оцінювати умови праці та передбачати заходи захисту з урахуванням характеру небезпек.

Що варто зробити роботодавцям уже зараз?

До набрання законом чинності підприємствам варто використати час для підготовки до нових вимог.

Рекомендуємо:

1. Провести попередній аналіз умов праці та визначити основні небезпеки на робочих місцях.
2. Переглянути внутрішні документи з охорони праці, процедури оцінювання ризиків і порядок контролю за їх усуненням.
3. Оцінити потребу в аудиті системи управління безпекою та здоров’ям працівників, особливо якщо підприємство виконує роботи підвищеної небезпеки.
4. Перевірити організацію медичних оглядів і визначити категорії працівників, для яких вони є обов’язковими.
5. Оновити програми навчання та інструктажів, передбачивши навчання у разі зміни робочого місця, обладнання або технологій.
6. Визначити відповідальних осіб і ресурси, необхідні для впровадження нової системи управління професійними ризиками.

Висновок

Законом урегульовано, що сфера безпеки та здоров’я працівників є складовою законодавства про працю. Запропоновані норми дозволять привести національні норми щодо функціонування безпеки праці у відповідність до положень Конвенцій Міжнародної організації праці № 81 та № 129.

Закон передбачає зміну підходу до безпеки праці: від переважно формального дотримання встановлених вимог до системного запобігання ризикам для життя та здоров’я працівників.

Для бізнесу це означає необхідність переглянути організацію системи охорони праці, оцінювання ризиків, навчання персоналу, медичних оглядів і внутрішнього контролю.

Юридичний супровід від Bires Law Firm на етапі підготовки допоможе підприємствам своєчасно виявити прогалини в документації та процедурах і спланувати перехід до нової системи безпеки та здоров’я працівників. Також ми можемо допомогти з проведенням аудиту з охорони праці або розробкою документів з охорони праці.