4 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» щодо роботи під час повітряної тривоги.
Документ запроваджує диференціацію повітряних тривог за рівнями загроз і встановлює нові правила роботи суб’єктів господарювання під час оголошення сигналу «Повітряна тривога».
Попри те, що постанова вже діє, у роботодавців залишаються практичні запитання: за яких умов можна продовжувати роботу, що таке безпечний простір, хто відповідає за його облаштування та які документи потрібно підготувати?
Розглянемо основні вимоги.
З повним текстом Постанови № 1092 можна ознайомитися за посиланням.
Червоний і жовтий рівні повітряної тривоги: у чому різниця?
Постанова передбачає розмежування повітряних тривог за рівнями загроз:
- Червоний рівень – ракетна або ракетно-дронова загроза, а також масована дронова загроза.
- Жовтий рівень – дронова загроза.
Від рівня загрози залежить порядок дій суб’єктів господарювання.
Червоний рівень: роботу необхідно припинити
У разі оголошення червоного рівня підприємство має повністю припинити роботу. Працівники та відвідувачі повинні якнайшвидше залишити робочі приміщення та переміститися до найближчого укриття.
Жовтий рівень: за яких умов можна продовжувати діяльність?
Під час жовтого рівня суб’єкти господарювання можуть продовжувати роботу, якщо на території або в приміщенні є один із передбачених заходів захисту:
- офіційне сховище – захисна споруда цивільного захисту;
- тимчасове або постійне укриття;
- безпечний простір.
Постановою вводиться нове поняття «Безпечний простір».
Що таке безпечний простір і хто має його облаштувати?
Безпечний простір – це найбільш захищена зона у визначеному приміщенні, будівлі або споруді, облаштована таким чином, щоб захистити працівників і відвідувачів від побічної дії звичайних засобів ураження та максимального надлишкового тиску вибуху.
Важливо: безпечний простір не можна визначити самостійно, просто обравши приміщення з двома стінами.
Обов’язок щодо визначення, проведення технічних розрахунків та документального оформлення безпечного простору покладається на балансоутримувача будівлі – власника приміщення/будівлі або експлуатуючу організацію. Орендар не може самостійно надати певній зоні статус безпечного простору.
Як визначається безпечний простір?
Процедура передбачає декілька етапів:
1. Отримання розрахункових даних щодо показників тиску вибуху.
Для цього можна звернутися із запитом до військової адміністрації, ДСНС або до сертифікованої експертної організації.
2. Проведення технічних розрахунків будівлі.
Для цього необхідно залучити сертифікованих фахівців, які проведуть розрахунки за методикою, затвердженою МВС та Міноборони, та оцінять несучу здатність конструкцій та можливі наслідки впливу динамічного (вибухового) навантаження.
Такі розрахунки можуть виконувати сертифіковані інженери-проєктанти за відповідними спеціалізаціями, зокрема «Забезпечення механічного опору та стійкості» або «Проєктування будівельних конструкцій».
Під час розрахунків враховуються вимоги ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» та відповідної методики визначення еквівалентного статичного навантаження за параметрами повітряної ударної хвилі.
3. Визначення конкретних безпечних зон.
На підставі інженерного висновку визначаються зони, у яких можуть перебувати люди.
Якщо висновок передбачає необхідність додаткового посилення конструкцій або демонтажу небезпечних елементів (наприклад, скляного декору), балансоутримувач має забезпечити виконання відповідних робіт.
Також визначається допустима кількість людей, які можуть одночасно перебувати в безпечному просторі.
4. Документальне оформлення.
Пакет документів має містити:
- технічний висновок із розрахунками, виданий сертифікованим інженером;
- рішення (наказ) балансоутримувача про визначення та облаштування безпечного простору;
- схему розміщення безпечного простору;
- безпечний маршрут евакуації;
- документ із зазначенням максимальної кількості людей, які можуть перебувати в такій зоні;
- правила перебування в безпечному просторі.
Чи можна працювати під час жовтого рівня, якщо укриття немає?
Постанова передбачає можливість продовження діяльності за відсутності укриття або безпечного простору за умови згоди трудового колективу.
Оскільки конкретна форма отримання такої згоди прямо не визначена, доцільно оформити її документально.
Зокрема, можна провести загальні збори трудового колективу, винести на розгляд питання продовження роботи під час жовтого рівня тривоги та оформити рішення трудового колективу у вигляді протоколу зборів.
Водночас працівники, які не погоджуються продовжувати роботу під час жовтого рівня, мають право залишити робоче місце та пройти до найближчого укриття або безпечного простору. Роботодавець не повинен примушувати працівників продовжувати роботу під час повітряної тривоги.
Для підприємств, які не мають укриття або безпечного простору, встановлено перехідний період до 4 грудня 2026 року. Протягом цього часу необхідно організувати відповідний захист. Після завершення перехідного періоду продовження роботи під час жовтого рівня без передбачених заходів захисту буде заборонено.
Які обов’язки має виконати роботодавець?
Постанова № 1092 передбачає низку організаційних вимог до суб’єктів господарювання.
1. Розмістити інформаційні таблички
На входах до приміщень необхідно розмістити інформаційні таблички розміром 100 × 60 см з одним із написів:
- «Об’єкт забезпечений укриттям»;
- «Об’єкт забезпечений безпечним простором»;
- «Об’єкт не забезпечений укриттям».
2. Розробити інструкцію щодо дій персоналу під час повітряної тривоги
Роботодавець має визначити порядок дій персоналу у разі оголошення сигналу «Повітряна тривога», довести до персоналу інформацію про найближчі укриття. Для цього необхідно розробити відповідну інструкцію, затвердити її наказом підприємства та ознайомити з нею працівників під особистий підпис.
В інструкції слід передбачити:
- порядок дій, якщо повітряну тривогу оголошено дорогою на роботу або з роботи;
- дії працівників під час червоного та жовтого рівнів загрози під час перебування на робочому місці;
- маршрути до найближчого укриття або безпечного простору.
3. Забезпечити оповіщення працівників і відвідувачів
При оголошенні сигналу “Повітряна тривога” необхідно довести такий сигнал до персоналу та відвідувачів. На практиці – забезпечити систему оповіщення в приміщеннях підприємства.
4. Забезпечити можливість безперешкодної евакуації
Працівники та відвідувачі повинні мати можливість безперешкодно залишити приміщення у разі оголошення повітряної тривоги.
Чи може роботодавець примусово відправити працівника до укриття?
Законодавство не наділяє керівника суб’єкта господарювання повноваженнями примусово переміщувати повнолітніх дієздатних працівників чи відвідувачів до укриття під час оголошення сигналу “Повітряна тривога”. Перебування працівників та відвідувачів в приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях суб’єктів господарювання здійснюється на власний розсуд працівників та відвідувачів.
Тобто, якщо працівник відмовляється покинути робоче місце, роботодавець не має повноважень примусити його це зробити. Працівник може продовжувати роботу на свій страх і ризик.
Яка відповідальність загрожує роботодавцю?
На сьогодні чинним законодавством не передбачено окремого штрафу чи іншої відповідальності за роботу під час повітряної тривоги.
Однак, у випадку, якщо під час повітряної тривоги постраждають працівники чи відвідувачі підприємства, керівника підприємства можуть притягнути до кримінальної відповідальності за порушення законодавства про охорону праці за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Зазначена стаття передбачає відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого.
Санкція цієї статті передбачає, зокрема:
- штраф від 1 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000–51 000 грн);
- виправні роботи на строк до двох років;
- обмеження волі на той самий строк.
Що потрібно зробити бізнесу до 4 грудня 2026 року?
Рекомендуємо:
- З’ясувати, чи має підприємство доступ до офіційного сховища, укриття або належним чином визначеного безпечного простору.
- Якщо підприємство орендує приміщення – звернутися до власника або балансоутримувача будівлі щодо наявності та документального оформлення безпечного простору.
- За потреби ініціювати проведення технічних розрахунків і визначення безпечних зон.
- Розмістити передбачені постановою інформаційні таблички.
- Розробити та затвердити інструкцію щодо дій працівників під час повітряної тривоги.
- Ознайомити персонал з інструкцією та маршрутами евакуації.
- Перевірити роботу системи оповіщення та можливість безперешкодного виходу з приміщень.
- Належним чином оформити документи, що підтверджують виконання встановлених вимог.
Висновок
Постанова № 1092 змінює підхід до організації роботи бізнесу під час повітряних тривог. Відтепер роботодавцям необхідно враховувати рівень загрози, наявність укриття або безпечного простору, порядок оповіщення та евакуації працівників і відвідувачів.
Особливо важливо не зволікати з підготовкою: перехідний період для підприємств, які не мають укриття або безпечного простору, завершується 4 грудня 2026 року.
Якщо вам потрібна консультація або допомога з розробкою відповідних інструкцій, за супроводом ви можете завжди звернутися до Bires Law Firm.
Володимир Дишлюк
Юрист Bires Law Firm
